Дякую тобі за знання, зростання, змужніння. Відчуваю в собі бажання творити добро, бути потрібною людям. Люблю твої класи, коридори. Ти — моє дитинство, юність. Особлива подяка моїм рідним вчителям – досвідченим і мудрим, вимогливим і добрим. Прощавай, я не забуду тебе.
Зубкова Діана
Така незабутня, яскрава . Вчителі в ній такі ж, бо з них лине знання. Ці безцінні знання вони дарують нам. І вони все життя супроводжують нас. Велике спасибі .
Федоров Володимир
Я тебе ніколи не забуду. Тут ми навчилися відповідати усмішкою на усмішку і співчуттям на чужий біль. Образ школи, де б ми не були, скрізь супроводжуватиме мене.
Лемешова Ріта
Я буду сумувати за тобою, адже тут проминуло все моє безтурботне дитинство. Ти завжди для мене відкривала нові знання про світ, навчала багатьом наукам, які я з радістю збережу та використаю в майбутньому.
Також сумуватиму за учителями, які впродовж мого навчання давали неоціненні знання, допомагали зрозуміти всі тонкощі складної науки та її використання, підтримували і брали участь в моєму самовираженні та формуванні індивідуальності.Однокласники теж залишать місце в моєму серці, адже вони будували міцні „поручі дружби” в нашому спільному шкільному житті.
За це, школо, тобі моя вічна подяка.
Федоров Олександр
Ось і минули чудові 10 років шкільного життя. Парти і уроки поволі відпливають у минуле, але в пам’яті минаються спогади. І де б ми не були, завжди будемо повертатися думками у рідні стіни, клас. У пам’яті назавжди залишаться уроки, шкільні друзі, вчителі. Тебе, школо, неможливо забути, адже тут ми лишаємо своє безтурботне дитинство і, переступаючи через шкільний поріг, ідемо у доросле життя.
Спасибі учителям за терпіння, чуйне та уважне ставлення, за знання, що дали. Спасибі за настанови, за те, що вчили бути людьми.
Шахман Катерина
Любі мої випускники! Мої дорослі діти!
Ось і наближається до кінця ваше навчання в школі. Сюди прийшли ви ще дітьми, а виходите зовсім дорослими юнаками і дівчатами. Юність… Це справді найкраща пора в житті людини, і проходить вона в школі. З роками стежина в країну дитинства заросте дорослими проблемами і турботами. І тільки приємні спогади і мрії можуть повернути вас туди. А попереду? Роздоріжжя… І дороги губляться в імлі невідомого. Нехай клубочок для вас котиться попереду і вказує тільки вірний шлях в житті, а зіроньки вгорі йому допомагають. Хай з вами будуть наша віра і оптимізм, надія на здійснення мрій, а вони виростають з великою захоплюючої любові до життя. А через багато років, коли ви пригадаєте школу, нехай ніжний промінь радості торкнеться ваших вуст і очей.
Із повагою ваш класний керівник Костенко Т.А.
